Розмір шрифта: 

Сформованість лексичної навички (ЛН) як компонента лексичної компетентності (ЛК) характеризується автоматизованістю, стійкістю, самостійністю і репродуктивністю. Лексична навичка виникає «як усвідомлена дія, що піддається автоматизації, а потім функціонує як автоматизований спосіб виконання дії» [8, с. 54].

Успішність формування у студентів ЛК зумовлена наступними чинниками:

1. рівнем розвитку усвідомленості і вибірковості сприйняття;
2. рівнем розвитку та домінуванням певних типів і видів пам’яті;
3. обсягом пам’яті;
4. розвитком механізму антиципації;
5. типом мислення (наочно-образне, словесно-логічне тощо);
6. індивідуальною лексичною креативністю [4, с. 150].

Сприйняття іншомовних ЛО має свої особливості. Осмислене сприйняття включає пізнання предметів або явищ, тобто віднесення їх до окремих категорій, що зустрічалися в минулому досвіді. Повноцінне сприйняття слова неможливе без наочно-чуттєвого уявлення про предмет, дію, стан, ситуацію, в якій вона функціонує. На думку психологів, активізація максимально можливої кількості аналізаторів закладає базові основи для міцного засвоєння знань [7, с. 505]. Загальновідомо, що за активного сприйняття у пам’яті зберігається 80 % того, що говоримо самі, і 90 % того, що робимо або створюємо самостійно.

Залежно від тривалості закріплення та збереження матеріалу пам’ять поділяється на короткочасну і довготривалу [2, с. 184]. Короткочасна пам’ять мала за обсягом (від 2 до 26 одиниць) і зберігає інформацію від 20 до 30 секунд. На початковому етапі вивчення іноземної мови об’єм операційної пам’яті не дозволяє вводити більше чотирьох нових ЛО. На подальших етапах вивчення англійської мови формується здатність до збереження в короткочасній пам’яті збільшеної кількості ЛО (до дев’яти). Таким чином, кількість англомовних ЛО, які можуть бути введеними на одному занятті, не повинна перевищувати дев’яти. Одразу після засвоєння англомовних ЛО наступає інтенсивне забування, відповідно неусвідомлене повторення та пауза спроможні забезпечити тривалість життя слова у пам’яті до 24 годин. Для ефективнішого засвоєння необхідно здійснити повторення через 24 години [6, с. 76–79]. На подальших етапах вивчення англійської мови формується здатність до збереження в короткочасній пам’яті збільшеної кількості ЛО.

Психологами (М. Жинкін [1, с. 49], С. Рубінштейн [7]) встановлено, що когнітивне та мнемічне осмислення лексичної інформації призводить до її переходу у довготривалу пам’ять, яка забезпечує тривале зберігання матеріалу впродовж багатьох днів, місяців і років. І.Зимня зауважує, що матеріал у довготривалій пам’яті завдяки структуризації та систематизації легко прогнозується у нових ситуаціях спілкування [1, с. 194].

Ефективне формування лексичних навичок залежить як від рівня оволодіння навичками ментальних операцій (дискурсивно-аналітичні дії, аналіз і трансформація), так і від навичок планування, самоконтролю навчальної діяльності. В процесі оволодіння лексичною компетентністю студенти можуть використовувати  наступні стратегії:  когнітивні стратегії (самостійне виведення правил сполучуваності ЛО,  аналіз і систематизація вивченого лексичного матеріалу шляхом його занесення в індивідуальні словники, складання семантичних граф, інтелект-мап, узагальнення в схемах, таблицях, ілюстраціях для систематизації [5, с. 156-157], контрастивний аналіз, зіставлення ЛО англійської мови із рідною); метакогнітивні стратегії (планування – підготовка місця і засобів навчання, визначення конкретних цілей і завдань, визначення мети мовленнєвого завдання, виділення основного і другорядного, планування послідовності роботи, планування повторення; самоконтроль, самооцінювання – самостійне оцінювання результатів, визначення ефективності застосованих стратегій, ведення статистики помилок; визначення проблеми, яка заважає виконати завдання і пошук шляхів її подолання);  стратегії запам’ятовування ЛО (повторення ЛО (усне або письмове), речень-прикладів,  із заміною чи підстановкою значимих слів речення;складання смислових пар, словосполучень, речень, аналогічних прикладу; групування за тематикою, алфавітом, словотвірними елементами.

Процес лексичної креативності передбачає використання всіх парадигматичних і синтагматичних зв’язків слова, утворення нових слів на основі відомих елементів, заповнення лексичних прогалин різними способами, висловлення однієї думки різними засобами [9, с. 13].